На захист Віктора Гавриленка - директора БЗ "Асканія-Нова"

Шановні колеги!

         Останнім часом «активізувалась» діяльність Громадської ради при Мінприроди України. Особливо та частина, яка переймається проблемами заповідної справи. Дивує печерний рівень підходів і аргументацій деяких членів Комісії з питань екологічної безпеки до сучасних тенденцій розвитку заповідної справи, які базуються на висновках відомих як українських, так і європейських вчених. Рішення та рекомендації Національних Академій наук, Комісії ЮНЕСКО «Людина і біосфера», думки відомих директорів заповідників та національних природних парків – їм не авторитет.

         Що корисного можуть рекомендувати спеціалісти, які вирішували проблеми утримання тварин в зоопарках, утримання безпритульних тварин у місті, або так звані «паркетні вчені-екологи», які жодного дня не працювали в галузі заповідної справи, коли планують розглядати на комісії проблеми розвитку біосферного заповідника «Асканія-Нова»? Переконані в тому, що жоден з них в очі не бачив Сивільської стратегії.

         При тому, що у всіх цих «екологів» не тільки різні підходи, методи, освіта, але різне поняття суті заповідної справи. Це не їх провина, а їх біда. Більшість спеціалістів уже давно не звертають уваги на подібні «дискусії».

         Але не можна спокійно спостерігати на те зухвальство, з яким деякі псевдо захисники природи паскудять відданих заповідній справі людей, визнаних у професійному колі керівників установ заповідної справи.

         Прикладом цього було чергове засідання 11 вересня 2014 року, на яке був запрошений директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко. До речі, без попереднього ознайомлення з довідкою, проектом рішення тощо.

         В центрі обговорення стало питання порушення режиму на ділянці Чапельського поду, який помилково був включений у 1993 році до заповідної зони біосферного заповідника. Спеціалісти знають, що на цій ділянці, ще з часів Ф.Фальц-Фейна знаходяться сотні різних видів тварин , в т.ч. завезених з інших країн і континентів. Директор заповідника, який працює 24 роки на цьому посту, Президія Національної ААН у відповідності до чинного законодавства порушили питання щодо виправлення цієї помилки. Здавалось би – підтримайте науково обґрунтовані пропозиції і – хвала комісії.

         В результаті з’явився лист Президенту України П.А.Порошенко.

     Людина, яка писала цей лист впала з неба. Національна Академія аграрних наук, Віктор Гавриленко були звинувачені в комерційній діяльності по розведенню тварин для олігархів, та замаху на народне добро.

         Виходячи з того, що В.Гавриленко розводив тварин для олігархів, Президент України має звільнити його з посади.

         Хто дав право від імені громадськості виносити подібні вердикти. Дякуючи зусиллям В.Гавриленка заповідник став одним із кращих об’єктів не тільки України, але й Європи.

         Звичайно в роботі заповідника є недоліки і труднощі, але необхідно всім допомагати їх вирішенню.

         Не дамо людям далеким від заповідної справи, критиканам і «паркетним теоретикам» втручатися у вирішення проблем розвитку заповідної справи на сучасному рівні.

Президент

Всеукраїнської громадської організації

«Асоціація природоохоронних територій України»,

Заслужений природоохоронець України,

Відмінник заповідної справи України                                                         М.Стеценко