Коментар до статті М.Стеценко "ОБЕРЕЖНО-НЕПРОФЕСІОНАЛІЗМ"
Ю.Солоп,
директор НПП «Великий Луг» (1995-2011),
командир ДОП УСГА (1983-1985)
Справді небезпека
велика, з огляду того, що новопризначений міністр екології І.Шевченко на своїй
першій прес-конференції заявив про необхідність більше прислухатись до думки
громадських активістів. Тому ця «думка», бажано, повинна бути професійною.
З одного боку догма
російської школи «абсолютної заповідності» була, але самої «абсолютної
заповідності» ніколи там не було. Справжня абсолютна заповідність досягнута
хіба що в деяких національних парках і природних резерватах Північної Америки
та Східної і Центральної Африки. В Україні ж для різної біоми створення умов
абсолютної заповідності може призвести аж до повної зміни біотичних компонентів
(про це говорилось і в попередніх статтях). Але абсолютна заповідність для
окремих територій має бути кінцевою метою людства. Для наших національних
парків і заповідників з їх мізерною площею (слава Богу, що хоч такою) цього
досягти не можливо. Особливо для степових екосистем, в яких провідний
лімітуючий фактор для рослинного компоненту повністю відсутній. І якраз лише в
«Асканії-Новій» на ділянках, де випасаються напіввільні стада акліматизованих
копитних, біоценоз найбільш стабільний і наближений до поняття «абсолютна
заповідність». Для забезпечення цього в кожній установі природно-заповідного
фонду існують наукові відділи (нажаль в багатьох ще не достатньо потужні) та
працюють Науково-технічні Ради.
Через непрофесіоналів
страждають багато галузей, а останніми роками постраждав і природно-заповідний
фонд. Ніяк не можна щоб це продовжувалось!
1 коментарі:
Насмілюся заперечити шановному п. Солопу, скоріше уточнити. Думка громадськості (природоохоронців-аматорів, чи екологістів) має бути обгрунтованою (фактами, спостереженнями, узагальненням досвіду, науковими знаннями хоч б на дилетантському рівні). А професійності треба вимагати від фахівців, а не від громадськості. Бідою громадського екологічного руху нині стало суттєве зменшення суто аматорських громадських організацій, водночас зі зростанням прошарку "професіоналізованих" організацій. Причому в останньому випадку під цим частіше мається на увазі робота на платній (насамперед, грантовій) основі, яка, на жаль, не завжди супроводжується зростанням фаховості і освіченості.
Дописати коментар