ЧИ ПЕРЕТВОРЯТЬ ЗАПОВІДНИКИ
УКРАЇНИ НА
КАЗЕННІ ПІДПРИЄМСТВА?
У проекті Плану заходів з виконання Програми діяльності
Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди у 2015 році, пунктом 4.92.3 передбачено змінити правовий статус бюджетних установ природно-заповідного фонду на казенні підприємства.
У зв’язку з цим Карпатський біосферний заповідник, направив звернення до
Міністерства екології та природних ресурсів України з категоричним проханням: не допустити прийняття для
заповідників, національних природних парків та інших установ природно-заповідного фонду України цього
фатального рішення.
У зверненні підкреслено, що відповідно
до статті 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання
екологічної рівноваги на території України,
є обов'язком держави. А законом України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що природно-заповідний фонд служить для збереження природної
різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу,
підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового
моніторингу навколишнього природного середовища.
Крім того, у статті 2 Бюджетного кодексу України, чітко сформульовано, що бюджетні установи - органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому
порядку, повністю утримуються за рахунок відповідно державного
бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Таким чином, Конституція України та закон України «Про природно-заповідний фонд» встановлює
обов’язок держави по підтриманню екологічної рівноваги, і при цьому органи, що забезпечують
виконання цього завдання є бюджетними установами, які повністю утримуються за рахунок відповідно державного
бюджету та не можуть бути прибутковими.
У зв’язку з цим варто нагадати, що відповідно до статті 76
Господарського кодексу України, казенне підприємство створюється для здійснення господарської діяльності, яка трактується, як діяльність
суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,
виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову
визначеність.
А Податковий Кодекс України
(стаття 14) визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана
з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт,
наданням послуг, яка спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою
самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку
іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії,
доручення та агентськими договорами.
Отже, зміна організаційно-правового статусу установ природно-заповідного
фонду, вказує на те, що передбачається визнати діяльність з охорони природи послугою, яка надається підприємством з метою
отримання доходу.
Беручи до уваги, що у цьому Плані заходів Уряду
України, Реформи у сфері управління та
охорони довкілля передбачені розділом 4 «Нова економічна політика», можна дійти
до висновку, що суть реформ зводиться до економічної доцільності діяльності
галузі
охорони природи, а саме переведення її до госпрозрахунку.
Можна припустити, що це призведе до повного колапсу та руйнації системи
природно-заповідного фонду та до неможливості виконання завдань підтримання
екологічної рівноваги визначених Конституцією та законодавством України.
Варто також зазначити і те, що запропоновані
новації, будуть суперечити й міжнародним зобов’язанням
України, адже згідно зі статтями 17
та 19 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до прикладу, біосферні заповідники є природоохоронними,
науково-дослідними установами міжнародного значення та мають діяти відповідно до
міжнародних програм.
На нашу думку, впровадження таких підходів до об’єктів
природно-заповідного фонду, може викликати
й надмірне використання їх природних ресурсів (в тому числі і збільшення
обсягів лісозаготівель) та до фактичного
знищення
особливо цінних природних комплексів, оскільки здійснення природоохоронної, науково-дослідної та еклого-освітньої діяльності
буде залежати від зароблених коштів, частки яких зараз в фінансуванні установ природно-заповідного фонду є незначними.
В усьому світі збереження національного природного
надбання фінансується, як правило за рахунок державних бюджетів (виключення хіба, що
становлять приватні природоохоронні території), а зароблені, наприклад, національними
парками США кошти, спрамовуються безпосередньо до бюджетів. Нам не відомо, де у світовій
практиці казенні підприємства
використовуються для менеджменту природоохоронних територій.
Федір Гамор,
доктор біологічних наук,
професор, заслуженений
природоохоронець України, заступник
директора
Карпатського біосферного
заповідника.
0 коментарі:
Дописати коментар