ЧИ ПЕРЕТВОРЯТЬ ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ НА

ЧИ ПЕРЕТВОРЯТЬ ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ НА

КАЗЕННІ ПІДПРИЄМСТВА?

 

 

У проекті Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України  та  Коаліційної угоди у 2015 році, пунктом 4.92.3 передбачено змінити правовий статус бюджетних установ природно-заповідного фонду на казенні підприємства.

  У зв’язку з цим Карпатський біосферний заповідник, направив звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України з категоричним проханням: не допустити  прийняття для заповідників, національних природних парків та інших установ природно-заповідного фонду України цього фатального рішення.  

У зверненні підкреслено, що відповідно до статті 16 Конституції України,  забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України,  є обов'язком держави. А законом України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що природно-заповідний фонд служить для збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, у статті 2 Бюджетного кодексу України, чітко сформульовано, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Таким чином, Конституція України та  закон України «Про природно-заповідний фонд» встановлює обов’язок держави по підтриманню екологічної рівноваги, і при цьому органи, що забезпечують виконання цього завдання є бюджетними установами, які повністю  утримуються за рахунок відповідно державного бюджету та не можуть бути прибутковими.

У зв’язку з цим варто нагадати, що відповідно до статті 76 Господарського кодексу України, казенне підприємство створюється для здійснення господарської діяльності, яка трактується, як   діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

А Податковий Кодекс України (стаття 14) визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, яка спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, зміна організаційно-правового статусу установ природно-заповідного фонду,  вказує на те, що передбачається визнати діяльність з охорони природи  послугою, яка надається підприємством з метою отримання доходу.

Беручи до уваги, що у цьому Плані заходів Уряду України, Реформи у сфері управління та охорони довкілля передбачені розділом 4 «Нова економічна політика», можна дійти до висновку, що суть реформ зводиться до економічної доцільності діяльності галузі охорони природи, а саме переведення її до госпрозрахунку.

Можна припустити, що це призведе до повного колапсу та руйнації системи природно-заповідного фонду та до неможливості виконання завдань підтримання екологічної рівноваги визначених Конституцією та законодавством України.

Варто також  зазначити і те, що запропоновані новації, будуть суперечити й міжнародним зобов’язанням України, адже  згідно зі статтями 17 та 19 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до прикладу, біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення та мають діяти відповідно до міжнародних програм.

На нашу думку, впровадження таких підходів до об’єктів природно-заповідного фонду,  може викликати й надмірне використання їх природних ресурсів (в тому числі і збільшення обсягів лісозаготівель) та до фактичного знищення особливо цінних природних комплексів, оскільки здійснення природоохоронної, науково-дослідної та еклого-освітньої діяльності буде залежати від зароблених коштів, частки яких зараз в фінансуванні установ природно-заповідного фонду є незначними.

В усьому світі збереження національного природного надбання  фінансується, як правило за рахунок державних бюджетів (виключення хіба, що становлять приватні природоохоронні території), а зароблені, наприклад, національними парками США кошти, спрамовуються безпосередньо до бюджетів. Нам не відомо, де  у світовій практиці  казенні підприємства використовуються для менеджменту природоохоронних територій.

 

                                          Федір Гамор,

              доктор біологічних наук, професор, заслуженений

               природоохоронець України, заступник директора

                     Карпатського біосферного заповідника.