БІОСФЕРНІ ЗАПОВІДНИКИ

Біосферні заповідники мають міжнародне значення. У них охороняються найбільш типові природні комплекси біосфери, а також здійснюється фоновий (глобальний) екологічний моніторинг, вивчаються процеси та змін у навколишньому середовищі. Біосферний заповідник виконує три головні функції:

  • збереження біорізноманіття
  • підвищення екологічної освіти
  • забезпечення сталого розвитку місцевих громад
Біосферні заповідники створюються на основі природних заповідників та національних природних парків, але до їх складу можуть також входити інші категорії природно заповідного фонду. Важливо, що біосферні заповідники належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних резерватів. Біосферний заповідник є українським відповідником „біосферному резервату” (biosphere reserve).

У біосферних заповідниках виділяються такі зони як: заповідна, буферна та зона антропогенних ландшафтів. Так, заповідна зона призначена для охорони та збереження природних комплексів, а буферна – для запобігання негативного впливу на заповідну зону. У буферній зоні дозволяється екотуристична та екоосвітня діяльність, є екологічні стежки. У зоні антропогенних ландшафтів розташовуються населені пункти та ведеться господарська діяльність, яка має бути дружньою довкіллю та не шкодити природі. Детальніше про зонування біосферних заповідників можна прочитати у розділі „Зонування”.

В Україні зараз є чотири біосферні заповідники:

Біосферний заповідник Асканія-Нова імені Ф.Е. Фальц-Фейна


Карпатський біосферний заповідник

Дунайський біосферний заповідник

Чорноморський біосферний заповідник