Канівський природний заповідник


Загальна інформація

Канівський природний заповідник вражає різноманітністю своєї природи! До нього входять вкриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра, два заплавних острови Дніпра — Круглик і Шелестів та Зміїні острови в Канівському водосховищі.

Майже на третині території заповідника знаходяться яри. Глибина деяких із них — Сухий потік, Маланчин потік, Комашиний яр — сягає 30—40 м. До заповідника входять також відроги Хмілянського яру — одного з найбільших у Європі.

Канівський заповідник цікавий і своїми археологічними пам’ятками іще. Деякі із них іще з часів палеоліту. Саме тут знаходяться залишки міста Родня — одного з перших міст східних слов’ян та стародавні поселення скіфів і полян.

Із Чернечої гори споглядає великий український поет – Тарас Шевченко. Він, ніби охороняє прекрасний і вічний дух культури та природи, що поєдналися у Канівському природному заповіднику.

Історія створення

Дослідження цієї території вченими - біологами, геологами, географами, археологами та краєзнавцями почалося ще в кінці ХІХ. Так, у 1832 році Ф. Дюбуа де Монпере звернув увагу на деформованість поширених тут геологічних порід, що дало початок вивченню Канівських геологічних дислокацій. У 1875—1876 роках палеонтолог А. Рогович зібрав тут унікальні матеріали, а на одній із гір заповідника — Княжій в результаті археологічних розкопок академік М. Ф. Біляшівський у 1892 році відкрив залишки Родні — одного з перших міст східних слов’ян. Більш того, під час пізніших розкопок на території заповідника було виявлено поселення скіфів і полян.

Все це проклало підґрунтя до створення на цій території заповідного об’єкту. Крім того, турбувало українську громаду і захист Тарасової гори від ерозійної руйнації. Таким чином, офіційно Канівський природний заповідник був створений у 1923 р.


Природні особливості

На території заповідника через значну розчленованість рельєфу спостерігається велика різноманітність мікрокліматичних умов, ґрунтового й рослинного покривів та видового багатства фауни. Саме в Канівському природному заповіднику можна побачити еталонні заплавні острови, яких після створення на Дніпрі каскаду водосховищ майже не залишилося. Дуже мальовничими є заповідні Зміїні острови. Значну їх частину займають столітні дуби й сосни з багатими підліском і трав’яним покривом. Тут на одній ділянці можна зустріти сон-траву, очерет і конвалію. Це пов’язано із підтопленням островів водами водосховища. Таким чином, у типові комплекси інтенсивно вселяються болотні види, і відбувається перебудова природної екосистеми.

У лісовому покриві домінує граб з домішкою дуба звичайного, кленів гостролистого і польового, липи серцелистої, берези бородавчастої, ясена звичайного. Тут відомі і найбільш північні та східні місця росту деяких європейських рідкісних рослин: підсніжника звичайного, скополії карніолійської, цибулі ведмежої, ранника весняного. На затінених північних схилах та в тальвегах трапляються реліктові рослини, що збереглися тут з льодовикових часів, — багаторядники Брауна та шипуватий, голокучник дубовий, грушанка мала. На добре освітлених південних схилах можна зустріти релікти вже більш теплого міжльодовикового періоду: чина ряба, шоломниця висока та інші.

Багатою є також фауна заповідника, серед якої є чимало рідкісних видів. Звичними мешканцями заповідника є козулі, кабани, лисиці, зайці, борсуки, трапляються лосі. На островах постійно живуть кілька сімей бобрів, біля води можна побачити сліди видри та норки. З птахів це орлани, чорні лелеки, сіра чапля, мала біла чапля. Щороку на Дніпрі біля заповідних островів зимує до 14 особин рідкісних орланів-білохвостів, а з 1996 року цей птах почав гніздитись у заповіднику. Велике значення має заповідник і для відпочинку перелітних птахів. Восени в затоках і затопленому лісі на Круглику можна бачити великі зграї качок, куликів, мартинів. Серед земноводних трапляються тритони звичайний та гребінчастий.