Дунайський біосферний заповідник

Загальна інформація

Розташований цей заповідник у дельті Килійського рукава другої за розміром європейської річки — Дунаю, де її води, закінчивши свій марафон по Європі, зустрічаються з Чорним морем. Вік дельти у контактній зоні річки і моря дуже молодий — не перевищує 200 років, а в частині вище проти течії він збільшується і становить 400 років. Згідно з Рамсарською конвенцією, вся територія заповідника віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення як місце існування водоплавних і навколоводних птахів. Це наймолодша суша Європи, що виникла природним шляхом. Дельта, а зокрема її приморська смуга, відзначаються особливою динамічністю і, що дуже важливо, мозаїчністю. Тому саме тут сконцентроване найбільше в заповіднику біорізноманіття. Це край озер, проток, рукавів, боліт, островів і царства неполоханих птахів, неповторний витвір природи в самому центрі Європи.

Історія створення

Дунайський біосферний заповідник було створено згідно з Указом Президента України в 1998 році на базі заповідника «Дунайські плавні». До цього часу це була Дунайська філія Чорноморського заповідника площею 7758 га. Сьогодні загальна площа його становить 46 403 га, з них 6890 га займає акваторія.

Природні особливості

Рослинний світ заповідника, як і тваринний, напрочуд своєрідний і багатий, вражають самобутність природи, своєрідна культура населення, нетрадиційні форми культури землеробства, скотарства, використання природних ресурсів.

Особливою уваги заслуговує заповідна дельта заповідника. Вона має вирівняний низинний рельєф, на тлі якого вирізняються приморський та прирічковий вали, а також Жебриянська гряда. Вся дельта порізана рукавами, каналами, протоками, має численні озера, єрики, кути. А які гарні і незвичайні острови островів прикрашають Дунайський заповідник! Найбільші з них: Єрмаків, Кубанський, Анкудинів, Полуденний та Стамбульський.

Флора заповідника налічує 950 видів судинних рослин, багато з яких – ендеміки (рослинки, які зустрічаються лише на певній території). Це, зокрема, жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські, українські, громовик дніпровський, маренка щетиниста, ковила дніпровська, верблюдка українська та інші. Велика роль належить рідкісним видам. Всього їх 66, з них до Червоної книги України занесено 14, а до Європейського червоного списку — 3. Зустрічаються тут такі обхідні: коручки болотна та широколиста, зозулинець болотний, а також меч-трава болотна, альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, горіх водяний, ковила дніпровська, гвоздика бессарабська, золотобородник цикадовий. Крім ендемічних та рідкісних у дельті росте багато широкопоширених видів, котрі протягом усього року квітують барвистим килимком. Так, килим зелено-жовтий навесні від великих квіток півника болотного та зелено-жовтих суцвіть молочаю болотного; біло-рожевий улітку від плетухи звичайної та валеріани і бузково-рожевий в кінці літа від квітів алтеї лікарської, козлятника лікарського, плакуна верболистого та чистецю болотного; та білий восени , коли розвітає королиці пізня.

У плавнях дельти панує очерет, через що її рослинний покрив з висоти польоту має вигляд суцільного зеленого моря з плямами озер і стрічками водотоків, уздовж русла яких зазвичай тягнуться вузькі смуги біловербових лісів. Тут же, в очеретяних заростях можна познайомитис із такими рослинами, як осока гостролиста, чистець болотний, плакун верболистий, живокіст лікарський, м’ята водяна та плетуха звичайна.

Тваринний світ Дунайського біосферного заповідника налічує нині понад 5 тис. видів. За чисельністю переважають комахи — до 4,5 тис. видів, серед яких 36 видів занесено до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Це жук-самітник, бражник прозерпіна, ліометонум звичайний, ктир гігантський, стрічкарка блакитна.. Комахи мешкають у різних біотопах (тобто кожня комашка має певну територію, в якій вона почуває себе добре, як вдома). Так, на території заповідника комахи належть до таких комплексів, як очеретяний, солончаковий, лісовий, заплавний, чагарниковий та антропогенний . Вивчення даних комплексів дає змогу розробити рекомендації щодо збереження комах. У заповіднику було виявлено і описано 7 нових для науки видів і 19 виявлених в Україні вперше.

Фауна ссавців налічує 40 видів. Прибережні ділянки моря постійно відвідують усі три види чорноморських дельфінів. Особливий інтерес становить єдиний представник ластоногих Чорного моря — тюлень-монах, занесений до Європейського червоного списку. Досі вважалося, що він зник з Чорноморського узбережжя. Проте останніми роками він почав з’являтися в заповідній частині акваторії. З рідкісних навколоводних трапляються видра річкова, горностай, норка європейська. У плавнях зрідка можна зустріти кота дикого лісового

Неабияке значення має дельта і для збереження рідкісних птахів. Тільки тих, що занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, тут 43 види. Це більше 70 % рідкісних птахів Червоної книги. частини певна частина птахів використовє угіддя дунайської дельти, як це головне місце існування всієї популяції. До таких належать чернь білоока, баклан малий, пелікан кучерявий, ковпик та інші. З рідкісних пернатих орлан-білохвіст є одним з найбільших хижаків серед птахів. Їх у заповіднику гніздиться лише сім пар. Таке пташине різноманіття дельти ще раз наголошує про необхідність її збереження!

Земноводних на угіддях дельти Дунаю 10 видів, представлених численними популяціями. Це жаби озерна, їстівна і ставкова, яких в окремих місцях буває 10—20 тис. особин на гектар. Менш численними є кумка червоночерева, квакша звичайна, часничниця звичайна, тритони звичайний і дунайський. Плазунів у заповіднику лише 5 видів: вуж звичайний, черепаха болотяна і три види ящірок.

Особливе значення акваторія заповідника має для риб, яких у численних гирлах, кутах, протоках, озерах та на узбережжі мешкає 91 вид. Усі види риб, що занесені до Європейського червоного списку, зустрічаються у водах заповідника: шип, осетер атлантичний, лососі чорноморський та дунайський, умбрата та інші. Із 32 видів риб, занесених до Червоної книги України, тут мешкає 15 видів — йорж смугастий, чоп малий, лосось дунайський (всі є ендеміками Дунаю) та інші.

Що можна подивитись

Дунайський природний заповідник – то є водне царство рослин і тварин! Саме тут є унікальна моживістьознайомитися із дивовижним світом водних мешканців та прислухатися до пісні річок, струмків і птахів!

Дуже різноманітною є водна рослинність. Тут можна зустріти тендітних та ніжних: латаття біле, глечики жовті, кушнір темно-зелений, кілька видів рдеснику, а також і хороброго водяника - горіху водяного, На особливу увагу заслуговує рослинність Жабриянської гряди. Тут серед штучних лісів із сосни кримської ще збереглися незначні ділянки степів із осоки колхідської та ефедрою двоколосковою на верхівках горбів.

Однією з найважливіших складових дельтової біоти є птахи. Їх тут мешкає понад 250 видів, або більше половини орнітофауни України. Вражає їх чисельність, а також різноманіття видів, форм, розмірів, умов існування. Найбільше біорізноманіття характерне для приморської частини дельти з її неоднорідністю, динамічністю та мозаїчністю, численними озерами і протоками. Тільки тут можна побачити великі зграї рожевих пеліканів — до 1 тис. особин, а всього в літній період їх тут буває більше 5 тис! У зимовий період збирається близько 115 тис. гусей білолобих, або 10 % від їхньої кількості у Чорноморсько-Середземноморському басейні. В окремі роки зимує до 7 тис. казарок чорноволих, що становить 7 % їх світової чисельності. Отож, Дунайській біосферний заповідник - то є справжній пташиний рай, яким можна милуватися і відчувати красу української землі із висоти пташиного польоту!

Дунайський заповідний є справжнім блакитним багатством України. Тож, завдання у тому, аби зберегти цей вічний дарунок для наших нащадків. Хай вони теж зможуть помилуватися безмежністю блакитного неба, співами птахів та кришталевою водою. Це лише стисла розповідь про мальовничий куточок природи в дельті Дунаю. Зустріч з ним віч-на-віч дає неповторні враження від найбільших у Європі очеретяних заростей, знайомства із самобутньою культурою місцевих жителів і традиціями природокористування.

Що дозволено і що заборонено на території

У межах території біосферного заповідника виділяються такіфункціональні зони:

заповідна зона - призначена для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу відповідно до режиму, визначеного законом для природних заповідників;

буферна зона - виділяється з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях, а її режим встановлюється відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;

зона антропогенних ландшафтів - складається з територій традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності;

зона регульованого заповідного режиму - до неї входять регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених законом.

У заповідній зоні Проектом організації території БЗ для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у біосферному заповіднику може допускатись:

  • виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів біосферного заповідника внаслідок антропогенного впливу - відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо;
  • здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують режиму заповідної зони біосферного заповідника;
  • спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед біосферним заповідником завдань;
  • збір колекційних та інших матеріалів, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних наукових досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи. 
У межах заповідної зони не може проектуватись будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: 

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю біосферного заповідника, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар'єра над територією заповідної зони та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
  • геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
  • мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
У буферній зоні, зоні антропогенних ландшафтів, а також у зоні регульованого заповідного режиму може бути передбачене здійснення спортивного рибальства та мисливства, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць, улаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок, але не можуть проектуватися рубки лісу головного користування, промислове рибальство і промислове добування мисливських видів тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів цих зон та заповідної зони.

(Згідно з ПОЛОЖЕННЯМ про Проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів)