Дніпровсько-Орільський природний заповідник

Загальна інформація

Дніпровсько-Орільський заповідник розташований у Дніпропетровській області. Тут весело хлюпоче Дніпро і Оріль, тут унікальний рослинний та тваринний світ!

Заповідник розташовано на двох терасах Дніпра. Це унікальна територія природно-заповідного фонду України розташована в центрі сучасного індустріального регіону, і тому становить надзвичайну цінність для збереження природи.

Історія створення

Дніпровсько-Орільський природний заповідник створено на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні».

Будівництво Дніпрогесу, освоєння природних ландшафтів, перетворення Дніпра в каскад водосховищ негативно вплинули на стан даного регіону. Найінтенсивніші зміни рельєфу на сучасній заповідній території відбувалися після побудови греблі Дніпрогесу у 1932 р. У 1933–1934 рр. рівень води тут було піднято на 1,5–2,0 м, що відповідає середньому рівню 49,7 м над рівнем моря. Під час війни 1941–1945 рр. гребля була зруйнована, що повернуло рівень води до попереднього стану. Після відновлення греблі у 1950 р. відновився і рівень води, а після пуску другого блоку Дніпрогесу у 1960-х рр. та будівництва Дніпродзержинської ГЕС рівень води був піднятий до 51,4 м н. р. м. Таким чином, після будівництва каскаду Дніпровських водосховищ загальний підйом рівня Дніпра в районі заповідника, в порівнянні з природним, склав 3,0–3,5 м, що призвело до затоплення частини заплави, зміни конфігурації берегів і площі водойм.

Природні особливості

Дніпровсько-Орільський природний заповідник – це своєрідний острів майже незміненої дикої природи, що розташований в оточенні агроіндустріального ландшафту і ніби затиснутий між двома містами – Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом. У заплаві переважають середньозаплавні ліси (осокірники, білотополівники, біловербняки, в’язо-чернокленові діброви). Також є вологі та сухі луки (костриця східна, лисохвіст лучний, куничник наземний), система заплавних озер з великою кількістю проток, заболочених ділянок, островів (очерето-рогозові та осокові болота, угруповання верби попелястої, на косах та невеликих островах – угруповання осоки колхідської і шелюжники). Є тут і ділянки піщаного степу та солончакової рослинності.

У рослинному покриві заповідника переважають ліси, біля 89 % яких належать до довготривалозаплавних. З них найпоширенішими є дубові ліси татарськокленові з переважанням яглиці або конвалії. Тут зараз зростають зірочник лісовий, розхідник шорсткий, маруна щиткова, грястиця збірна, медунка темна та фіалка дивна. Крім дубових, незначні площі займають ліси з верби білої, тополі білої, осокора або вільхи.

Значну частку у рослинному покриві заповідника становлять рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України: діброви татарськокленові, формація ковили дніпровської, угруповання сальвінії плаваючої, водяного горіха плаваючого, куширу донського, латаття білого, глечиків жовтих.

Флора заповідника представлена 731 видом судинних рослин, 34 – мохоподібних, 25 – лишайників. З них до Червоної книги України занесено 13 видів, а саме: зозулинець болотний, зозулинець шоломоносний, коручка болотна, тюльпан дібровний, рястка Буше, шафран сітчастий, сон чорніючий, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий (дніпровський), сальвінія плаваюча, пальчатокорінник травневий, до Європейського червоного списку – 3: жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські та кушир донський. Також у межах заповідника охороняють 64 види рослин, віднесених до рідкісних видів Дніпропетровської області.

Загальна кількість видів природної фауни, зареєстрованих у заповіднику, становить більше 2000, серед яких 30 видів ссавців, 162 – птахів, 6 – плазунів, 9 – земноводних, 45 – риб. Серед безхребетних найрізноманітнішими є комахи, їх під час інвентаризації фауни було відзначено близько 1500 видів, у заповіднику є 24 види молюсків, 92 – ракоподібних, 3 – губок, 3 види кишковопорожнинних.

Значна площа акваторій заповідника (близько 30 % від його загальної площі) обумовила рибне багатство цих водойм. З 54 видів риб, які відзначено в Дніпровському водосховищі, в водоймах парку за час його існування зареєстровано 45 видів риб, які належать до 13 родин. Створення заповідної території позитивно вплинуло на процес збереження та відтворення іхтіофауни регіону. Найбільший видовий склад та чисельність риб мають водойми Таромського уступу та руслової частини р. Дніпро. Водоймища заповідної території відіграють значну роль у відтворенні та нагулі молоді риб усієї верхньої ділянки Дніпровського водосховища, оскільки інші заплавні системи верхів’я водосховища зазнали значної антропогенної трансформації. Найпоширенішими є щука, плітка, бобирець, краснопірка, верхівка, лин, верховодка, плос¬кирка, лящ, гірчак, карась сріблястий, щипавка, судак, окунь, бичок-цуцик. Тут живуть такі види, як ялець, бобирець, підуст, синець, чехоня, миньок та колючка триголкова, що входять до Червоного списку Дніпропетровської області, трапляється стерлядь – вид, занесений до Червоної книги України.

Для земноводних природні умови заповідника є оптимальними. Тут живуть тритон гребінчастий, жерлянка червоночерева, часничниця звичайна, ропуха зелена, квакша звичайна, жаба гостроморда та ін. Із плазунів трапляються черепаха болотяна, ящірка прудка, вуж звичайний і водяний, а із рідкісних видів – мідянка і гадюка степова. 
Орнітофауна є дуже різноманітною. За період існування заповідної території відзначено перебування 171 видів птахів. Територія заповід-ника є місцем концентрації птахів на гніздуванні та в період сезонних міграцій. Частка навколоводних та водно-болотних птахів із загального числа видів становить 35%, хижих – 9%, інших – 56%. Найповніше представлені горобцеподібні – їх у заповіднику зареєстровано 75 видів.

На сьогодні на території парку відзначено 10 видів птахів, які занесені до Червоної книги України. До них належать орлан-білохвіст, скопа, змієїд, гоголь, чернь білоока, коловодник ставковий, кулик-сорока та журавель сірий. В заплавній частині розташована найбільша в регіоні колонія сірої чаплі. До Європейського Червоного списку занесено 2 види птахів. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.

На сьогодні у межах заповідника виявлено 38 видів ссавців, серед яких 6 видів занесено до Червоної книги України: велетенська вечірниця, мала вечірниця, борсук, горностай, видра річкова, мишівка степова. Тут охороняють також 22 види тварин, що підлягають особливій охороні і занесені до 2-го додатку Бернської конвенції. 
Із аборигенних видів мешкають їжак білочеревий, вовк, лисиця, заєць-русак, річковий бобер, кабан дикий, козуля та лось європейський, із інтродукованих видів – єнотовидний собака, ондатра, вивірка звичайна та плямистий олень.

До Червоної книги України занесено такі види комах: совка розкішна, бражник дубовий, ведмедиця велика, дозорець-імператор, жужелиця угорська, жук-олень, ксилокопа звичайна, пістрянка весела, подалірій, сколія степова. цератофій багаторогий та ін., загалом 18 видів.

В умовах інтенсивно техногенного і рекреаційного пресу на екосистеми, існування заповідника є умовою збереження біорізноманіття флори і фауни всього регіону.